Основними інвесторами в нас мають бути українці
Як бути лідерами в галузі і звідки береться конкуренція на ринку алюмінієвої продукції — читайте в інтерв’ю із Сергієм Шапраном, головою правління холдингу «Alumeta», частиною якого є Броварський алюмінієвий завод «BRAZ». https://rating.zone/osnovnymy-investoramy-v-nas-maiut-buty-ukraintsi
Як побудовано ринок алюмінієвої сировини в Україні?
Нині ринок України побудовано таким чином, що ми як гостинна і добра країна зробили нульове ввізне мито для будь-яких товарів з алюмінію, тобто своїх виробників ми не захищаємо ніяк. Це дуже велика проблема. Якщо хочеш завезти продукт в Європу, то там це можливо тільки за умов 7,5% ввізного мита. А якщо хочеш завезти в Україну, незалежно звідки — СНД, Європа, Китай, то тут маємо нульове мито. Але при цьому якихось додаткових пільг з боку держави ми не отримуємо.
Важко говорити про якесь економічне зростання, коли ми не збільшуємо можливості всередині країни для створення підприємств із доданою вартістю. Саме це повинно бути для нас пріоритетом, а не залучення кредитних коштів з-за кордону, які ми витрачаємо на проєкти, що ніяк не розвивають нашу економіку
Для чого робиться нульове ввізне мито? Для того, щоб країна отримала якісь преференції перед іншими країнами, наприклад, кредитні кошти. Але ці кредитні кошти, за які можна було б поліпшити свою конкурентоспроможність, до нас не доходять. Ми як компанія домоглися можливості ввозити алюміній до Євросоюзу за нульовою ставкою. В кінці наступного року ці домовленості на рівні Європарламенту закінчуються, і тоді ввізне мито буде 2,8%. Зараз ми займаємося питанням пролонгації цих пільг. Подивіться на Польщу — вони отримали гроші у вигляді дешевих кредитів і дотацій з боку держави, щоб мати можливість модернізувати виробництво і поставити його на один рівень із виробництвом в інших європейських державах. І зараз ми бачимо, що в Польщі один з найбільших потенціалів розвитку економіки. Ми не претендуємо на щось більше, лише на такі самі умови. А вже наше завдання — скоротити прямі витрати, знизити вартість виробництва і продати продукцію дорожче.
Чи вплинула нульова ставка на обсяги ввезення алюмінію до Євросоюзу?
Так. Зараз ми ввозимо свою продукцію до ЄС за нульовою ставкою, і наш експорт у країни Європи сягає 50%.
Хто є основним споживачем вашої продукції?
Зараз це Польща, Німеччина, Нідерланди, Франція і країни СНД. Також ми забезпечуємо алюмінієм усю промисловість Білорусі.
Яка динаміка потреби в алюмінії спостерігається?
Споживання алюмінію постійно росте. В Європі за 2018 р. спостерігався дефіцит у близько 8 млн т. Усі намагаються полегшити конструкції, особливо це стосується машинобудування. Алюміній — це метал, який застосовується в усіх сферах, бо він має добрі механічні якості, теплопровідність і так далі. З одного боку, існує нестача алюмінію, тому що є попит. З другого ж боку, у 2019 р. є надлишок алюмінію, тому що інші країни, той же Китай та Індія, запускають величезні обсяги виробництва. На кінець 2019-го — початок 2020-го рр. ми очікуємо глобальну промислову кризу і скорочення виробництва у всьому світі.
Ви конкуруєте з Китаєм?
Так, ми конкуруємо з Китаєм, основна наша перевага у цій боротьбі полягає в логістиці й у тому, що європейці мають мито на китайську продукцію. Це дає нам змогу конкурувати на ринку ЄС. В Україні Китай узагалі не конкурент. Це пов’язано з тим, що український бізнес не може чекати, поки продукція прийде з Китаю — він звик думати «на вчора».
Ми вибудовуємо гнучкі і довгострокові відносини з клієнтом. Наше завдання — зрозуміти його потреби, які ми успішно задовольняємо. Одна зі складових нашої роботи в тому, що всі клієнти — це наші партнери.
Банки з іноземними материнськими структурами конкуруватимуть у нашій країні. Таким чином, гроші ставатимуть дешевими і основна цінність бізнесу полягатиме в тому, яку частку ринку він матиме
Як ви вважаєте, чи змінюватиметься ставлення іноземних інвесторів до українського ринку?
Звісно. Зараз банкам з іноземним капіталом дуже вигідно заходити в Україну через те, що в нас високі ставки по кредитах. Це призведе до того, що банки з іноземними материнськими структурами конкуруватимуть у нашій країні. Таким чином, гроші ставатимуть дешевими і основна цінність бізнесу полягатиме в тому, яку частку ринку він матиме. Або інакше кажучи — чим більший у тебе оборотний капітал, тим вища твоя інвестиційна привабливість. Зараз іноземні банки навіть не звертають уваги на те, що в українських компаніях подвійна бухгалтерія, а для багатьох бізнесів, на жаль, — це реальність. Так от, банки з іноземним капіталом це не хвилює, адже вони мають дуже високу маржу навіть за таких непрозорих умов.
Ми вибудовуємо гнучкі і довгострокові відносини з клієнтом. Наше завдання — зрозуміти його потреби, які ми успішно задовольняємо
Наскільки ви гнучкі у зміні своїх планів і чи міняєте ви їх?
У нас є розуміння, куди ми йдемо і де будемо через десять років. Ми маємо заплановану маржинальність, але досягнення цих показників ускладнюється тим, що наша країна переживає постійні зміни; також на це впливає конкуренція з Європою. На українському ринку конкуренція невелика, бо поки що до нас не прийшли транснаціональні корпорації. Як тільки вони з’являться, почнуть відбуватися цікаві процеси — головним чином через те, що у глобальних гравців не стоять питання модернізації виробництва і оборотних коштів.
Яке ваше бачення подальшого розвитку ринку України?
Якщо ми говоримо про те, що криза загострюватиметься, то для нас це старт можливостей. Бізнес із правильною моделлю виживе і розвиватиметься. Криза народжує можливості для збільшення — головним чином тому, що вивільнюються частки ринку. Це нормальний зрозумілий процес. За таких умов будь-якому бізнесу вже сьогодні треба або вкладатися у модернізацію і масштабування, або продаватися прямо зараз. Тому що потім продати бізнес буде дуже складно: бізнес, який постраждав від кризи, частіше за все перетворюється просто на актив у квадратних метрах. Щодо наших намірів, то наступного року ми плануємо додати 20%. Ми прекрасно розуміємо, що багато компаній не переживуть зниження купівельної спроможності, і тоді ми отримаємо їхні частки ринку.
Як ви вважаєте, що повинна робити держава для того, щоб створювати мотивацію інвестування в Україну?
По-перше, повинно бути фінансування для проведення модернізації виробництв: як з боку держави, так і з боку банків. Також повинні бути дешеві кредити. По-друге, нам необхідно відмінити ПДВ на ввезення імпортного обладнання. Крім того, гарною моделлю, яка довела свою ефективність у низці країн ЄС, є введення пільгового періоду для інвестора в контексті податку на прибуток. Суть моделі полягає в тому, що якщо власник бізнесу приймає рішення не отримувати дивіденди і зароблені кошти реінвестувати у виробництво, його звільняють від податку на прибуток.
Будь-якому бізнесу вже сьогодні треба або вкладатися у модернізацію і масштабування, або продаватися прямо зараз
Хто є вашими конкурентами?
Ми конкуруємо за оборот грошей. Не тільки в Україні, а на всіх ринках, на яких ми присутні. Якщо ми побачимо, що вигідно виробляти щось інше, окрім продукції з алюмінію, ми почнемо це робити. Наша група компаній готова заходити у прибуткові ніші. Якщо ми говоримо про ринок продукції з алюмінію, то тут ідемо від ринку напівфабрикатів до кінцевого продукту, де розраховуємо на максимальну маржу.
Ми не тільки скоротили прямі витрати, а й навчилися продавати відходи. Раніше заводи платили за утилізацію, а зараз ми на цьому заробляємо гроші
Поясніть, що для вашої компанії означає безвідходне виробництво?
На сьогодні в кожному виробництві є відходи. Якщо говорити про металургію, то основні відходи — це алюмінієвий шлак. Ми його переробляємо і таким чином скорочуємо обсяг відходів, маючи на цьому додатковий дохід. Також ми постійно модернізуємо обладнання. Наприклад, ми зробили окремий цех переробки відходів — це дало нам додану вартість. Тобто ми не тільки скоротили прямі витрати, а й навчилися продавати відходи. Раніше заводи платили за утилізацію, а зараз ми на цьому заробляємо гроші. Металобрухту, який уже більше ніде не застосовується, ми даємо друге життя.
Звідки поставляється металобрухт?
Ми маємо свої пункти металобрухту в інших країнах, тим самим стимулюючи людей докладати максимум зусиль для переробки відходів, щоб планета ставала чистішою. Те ж саме я закликаю робити і компанії, які мають можливості виробництва продукції з вторинної сировини. Наприклад, у цьому році в нас був спільний проєкт із «Coca-Cola», який стосувався сортування й переробки пластику, картону, скла і алюмінію. Зараз ми маємо надлишок виробництва у всьому світі. Тому в нас є всі можливості для вторинної переробки, для того, щоб створювати нові продукти з вторсировини. На прикладі нашого виробництва можу сказати, що ми не тільки займаємося очищенням планети, переробляючи вторинку, а й надаємо їй друге життя — на нашому заводі вчорашня алюмінієва баночка сьогодні може стати деталлю літака чи хмарочоса.
Розмову вела Марія ДАНЮК